Предметом вивчення дисципліни є аналіз етапів розвитку світової архітектури від кінця XIX століття до сьогодення, дослідження ключових архітектурних стилів, напрямів, концепцій та видатних постатей, що вплинули на формування сучасного архітектурного середовища. Особлива увага приділяється соціокультурним, економічним, технічним та екологічним факторам, які визначають еволюцію архітектури.
Мета дисципліни:
Формування у студентів комплексного розуміння історичних закономірностей розвитку архітектури в сучасний період, вивчення впливу технологічних інновацій, суспільних змін та глобальних викликів на архітектурну практику. Студенти набувають знань, які дозволяють аналізувати архітектурні тенденції, критично оцінювати стилістичні трансформації та застосовувати історичний досвід у власних проєктних рішеннях.