Глосарій
Аналіз ризику / Risk Analysis - процес, що складається з трьох взаємопов’язаних компонентів: оцінка ризику, управління ризиком та повідомлення про ризик.
Базовий принцип циркулярної економіки / Reduction Reduce (3-R) - скорочення використання ресурсів і надання переваги відновлюваним матеріалам.
Біоекономіка / Bioeconomy - це виробництво, використання та збереження біологічних ресурсів, включаючи відповідні знання, технології, інновації для надання інформації, продукти, процеси та послуги у всіх секторах економіки, спрямованих на сталий розвиток.
Біоенергетика - галузь енергетики, в якій енергія отримується з біоресурсів.
Біоємкість (біологічна ємкість) - біологічна спроможність території: кількість біологічно продуктивної земельної та морської площі, доступної для забезпечення відновлення ресурсів, які споживає населення, та для поглинання їх відходів, враховуючи сучасні технології та практику управління.
Біокаталіз та біотрансформація - це процеси хімічного перетворення однієї чи більше речовин, що протікають під дією каталізаторів ферментів, та застосовуються в очищеному вигляді або у складі клітин мікроорганізмів, або ізольованих тварин, або рослинних клітин.
Біологічна безпека, біобезпека (Biosecurity) - стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру та функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу), сільськогосподарські рослини та тварини.
Біологічні ресурси - це матеріал біологічного походження, що є сировиною для біоекономіки: генетичні ресурси (сільськогосподарські культури, ліси, земля, водні тварини, мікроорганізми), організми або їх частини, популяції або будь-які інші складові екосистеми з фактичними або потенційним використанням чи цінністю для людства.
Біомаса - це рослинний матеріал і відходи тваринництва, які швидко відновлюються при мінімальних зусиллях, та застосовуються у виробничих процесах ряду секторів економіки: медицини, легкої промисловості, енергетики, тощо.
Біопаливо - паливо, яке отримують із біомаси або безпосередньо із біологічних ресурсів (наприклад, деревини) або ж, побічно, шляхом бродіння цукру (наприклад, етанол).
Біопродукти - це всі продукти, що виготовляються з біологічних ресурсів і включають продукти харчування, корми, біопаливо та продукти на біологічній основі.
Біорізноманіття - це різноманіття біологічних видів, що проживають у певному регіоні чи на планеті в цілому, чисельність їх популяцій, чисельність осіб та поширеність ареалів їх існування. Активна промислова та особливо сільськогосподарська діяльність, розростання міст та мегаполісів є серйозними ризиками для процвітання або бодай для виживання багатьох видів тварин і рослин.
Біотехнології - це технології, що використовують біологічні системи, живі організми або їх похідні з метою виготовлення або зміни продуктів і процесів для практичного використання.
Біотехнологічні процеси (як складовий елемент біоекономіки) - це процеси, що включають: сільськогосподарське виробництво; переробку біомаси; застосування електрохімічних реакцій (наприклад, використання мікробів для виробництва електроенергії) та мікробних технологій паливних елементів (наприклад, електроактивних бактерій або білків, що утворюють біо-плівки); процеси захоплення та використання газів на основі вуглецю (CO2), що використовується у виробництві біопродукції.
Блакитна економіка - стале використання океанічних ресурсів для економічного зростання, поліпшення засобів для існування та робочих місць при збереженні здоров'я екосистеми океану.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) / Gross Domestic Product, (GDP) -макроекономічний показник, що показує ринкову вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених за рік у всіх галузях економіки на території держави для споживання, експорту та накопичення, незалежно від національної приналежності використаних факторів виробництва.
Валовий національний дохід (ВНД) / Gross National Income (GNI) -макроекономічний показник, який відбиває сумарну вартість товарів та послуг (у цінах реалізації), що надходять у розпорядження певної країни за певний проміжок часу (зазвичай за рік).
Вуглецевий слід - це викиди CO2, що виникають в процесі задоволення суспільних потреб, вимірюються в мільйонах тон на рік; є складовою екологічного сліду (при вимірі: викиди перетворюються на біологічно продуктивні ділянки, необхідні для поглинання викидів CO2.
Глобальна циркулярність /Global circularity (GC) ― це частка (%) вторинних матеріалів в загальних матеріальних затратах глобальної економіки за рік.
Глобальний розрив циркулярності /Global circularity gap (GCG) - частка (%) нециркулярних матеріалів в загальних матеріальних затратах глобальної економіки.
Група країн «Build» - це країни, де суспільству в значній частині бракує засобів для задоволення своїх основних потреб.
Група країн «Grow» - це країни з економікою, що розвиваються, яким потрібно продовжувати рости у спосіб, який задовольняє суспільні потреби в межах збереження планети.
Група країн «Shift» - це країни, які зазвичай, відносяться до розвинутих постіндустріальних економік, яким необхідно відійти від надмірного споживання ресурсів планети.
Екологічний дефіцит - різниця між біоємкістю та екологічним слідом регіону чи країни, коли екологічний слід населення перевищує біологічну спроможність території (біоємкість), доступної для цього населення. Екологічний резерв - різниця між біоємкістю та екологічним слідом регіону чи країни, коли біологічна спроможність території (біоємкість), доступної для населення, перевищує його екологічний слід.
Екологічний слід країни - це вимір екологічних активів (біологічно продуктивних земель та води), необхідних населенню для задоволення суспільних потреб та поглинання своїх відходів і викидів з врахуванням сучасних технологій та практик управління, вимірюється в глобальних гектарах.
Екосистемні послуги / ecosystem services – це: 1) критична складова біоекономіки, переваги, які люди отримують від екосистеми та включають надання основних товарів (наприклад, продуктів харчування, води, деревини, клітковини, тощо); надання послуг, що впливають на клімат (повені, поширення та боротьбу зі шкідниками та хворобами, поводження з відходами та якість води); культурні послуги, що надають рекреаційні, естетичні та духовні блага; допоміжні послуги, такі, як ґрунтоутворення, фотосинтез, поживні речовини, велотранспорт; 2) всі корисні ресурси та вигоди, які можна отримати від природи. Від екосистемних послуг прямо залежить задоволення фундаментальних потреб людини.
Екотрофологія (ecotrophology) - наука про стале харчування, яке характеризується низьким рівнем впливу на навколишнє природне середовище, сприяє забезпеченню продовольчої та харчової безпеки, а також здорового способу життя для нинішніх та майбутніх поколінь. Європейська зелена угода / The European Green Deal - стратегічна програма Європейського Союзу, яка спрямована на створення кліматично нейтральної економіки та захист природного середовища існування, що буде корисним для людей, планети та економіки.
Європейська комісія - центральний виконавчий орган ЄС, який виконує певні законодавчі функції. Єврокомісія складається з 27 членів, рахуючи президента Єврокомісії, по одному представнику від кожної країни, які представляють не інтереси країни, а очолюють відповідні напрямки роботи - директорати у межах усього ЄС.
Європейська Рада об’єднує керівників усіх держав-членів ЄС на чолі з президентом Ради. Рада є вищим політичним органом ЄС і визначає стратегічні рішення.
Європейська стратегія біоекономіки - план дій з метою прокладання шляху до більш інноваційного, ресурсоефективного та конкурентоспроможного суспільства в контексті узгодження продовольчої безпеки зі сталим використанням відновлюваних ресурсів у промислових цілях та одночасним забезпеченням захисту навколишнього середовища. Європейська стратегія циркулярної економіки - це планування, організація та реалізація Плану дій і намічених майбутніх заходів для формування циркулярного переходу та прокладання шляху до кліматично нейтральної економіки завдяки сталому споживанню, збереженню використаних ресурсів в економіці ЄС якомога довше, повторній переробці відходів, очищенню стоків та викидів, підтримці виробництва екологічних продуктів і матеріалів, пришвидшення трансформаційних змін згідно Європейського зеленого курсу.
Європейський парламент - законодавчий орган ЄС, в якому 705 депутатів обираються громадянами країн-членів ЄС на 5 років прямим голосуванням громадян ЄС по країнах. Європарламент засідає у Страсбурзі (Франція) та Брюсселі (Бельгія).
Європейський центральний банк - установа, яка координує фінансову політику національних урядів. У 2002 р. в ЄС введена єдина грошова одиниця ―євро, яка, проте, запроваджена не у всіх країнах. Євро перебуває у обігу у 19 країнах-членах ЄС.
Зелена економіка - система видів економічної діяльності, пов’язаних з виробництвом, розподілом і споживанням товарів і послуг, які приводять до підвищення добробуту людини в довгостроковій перспективі, при цьому не піддаючи майбутні покоління впливу значних екологічних ризиків або екологічного дефіциту.
Зелена промисловість - це галузі економіки, що не завдають шкоди навколишньому середовищу та забезпечують стійке та економічно вигідне майбутнє.
Зелене зростання - економічне зростання, поєднане з захистом довкілля, які не протиставляються, а стають одним цілим.
Зелений перехід - об’єднані зусилля на багатьох рівнях, у тому числі: стимулювання стійкого способу життя, нарощування сталого споживання та виробництва, заохочення зеленого підприємництва через просування екоінновацій, сприяння ефективності використання ресурсів та інтеграція зеленої поведінки споживачів, створення нових зелених робочих місць без шкоди для існуючої зайнятості, а також досягнення значного скорочення викидів вуглекислого газу, відходів та інших форм забруднення.
Зелені інвестиції - всі види цінностей, що вкладаються в господарську діяльність і спрямовані на зменшення та ліквідацію негативного антропогенного впливу на природне середовище на стадіях розробки, виробництва, розподілу, споживання та утилізації продукції та послуг, на збереження, раціональне використання природних ресурсів та покращення природно-ресурсного потенціалу територій, забезпечення екологічної безпеки країни в довгостроковій перспективі з метою отримання економічного, соціально-культурного, екологічного та політичного результату.
Інвазивні (інвазійні) види - види зі значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять велику загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з місцевими видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів.
Індекс екологічної ефективності /The Environmental Performance Index (EPI) - це показник, який надає підсумок стану сталого розвитку у всьому світі. Використовуючи 32 показники ефективності в 11 категоріях проблем, EPI ранжує 180 країн щодо здоров’я навколишнього природного середовища та життєздатності екосистем.
Індекс екологічної стійкості (ESI) - це показник, який об'єднує 76 наборів даних, що відстежують обсяги природних ресурсів, минулий та сучасний рівень забруднення, зусилля з управління навколишнім середовищем та спроможність суспільства покращити свої екологічні показники ( на сьогоднішній день їх налічується 21).
Індекс розвитку людського потенціалу /Human Development Index (HDI) - це один з інтегральних показників соціального розвитку, який включає три складові ― середню тривалість життя, рівень освіченості населення та ВВП на особу за паритетом купівельної спроможності.
Індекси сталого розвитку - це показники, які отримують в результаті зіставлення двох або декількох індикаторів сталого розвитку та які характеризують взаємозв’язки між окремими факторами стану системи. Індикатор сталого розвитку - показник, виведений з первинних даних, які зазвичай не можна використовувати для інтерпретації змін, який дає змогу стверджувати про стан або зміни економічної, соціальної або екологічної змінної. Індикатори використовують для обґрунтування прийнятого рішення за допомогою кількісної оцінки та спрощення; індикатори допомагають інтерпретувати зміни; використання індикаторів дає змогу виявляти недоліки в природокористуванні, полегшити доступ до інформації для різних категорій користувачів; спрощує обмін науково-технічною інформацією.
Інклюзивна зелена економіка - економіка, що покращує добробут людей та формує соціальну справедливість, одночасно зменшуючи екологічні ризики та дефіцит, тобто одночасно враховує екологічні та соціальні зовнішні фактори та не зосереджується на зростанні ВВП як кінцевій економічній меті, вона фокусується на ресурсоефективності та екосистемах, як складових економіки, беручи до уваги, що деградація навколишнього середовища підриває довгострокове економічне зростання та розвиток людини.
Карта безпечного та справедливого простору людства - масштабування циркулярної економіки в контексті оцінки задоволення основних потреб споживання країн світу в межах біофізичних ресурсів планети. Консолідована біотрансформація /consolidated bioprocessing - найбільш економічно перспективна біотехнологія, за якої використовується тільки один вид біо-каталізатора (ферменту).
Концепція «bio-based economy» - поняття біоекономіки, заснованої на біоресурсах.
Концепція «knowledge-based bio-economy» - поняття біоекономіки, заснованої на знаннях.
Концепція «біоекономіки замкнутого циклу» - заснована на синергетичному ефекті злиття ідей економіки замкнутого циклу та біоекономіки.
Концепція «Нуль відходів»/ Zero Waste - це набір принципів, спрямованих на зведення до мінімуму сміття та збереження всіх ресурсів шляхом сумлінного виробництва, споживання, повторного використання та відновлення всіх предметів виробництва та впакування.
Концепція циркулярної економіки / circular economy [економіки замкнутого циклу (closed-loop economy), циклічної економіки (cyclic economy)] - це побудова економічної діяльності на принципах відновлення ресурсів та природних систем завдяки ефективному їх використанню, повторній переробці відходів, очищенню стоків та викидів, підтримці виробництва екологічно дружніх продуктів і матеріалів.
Матеріальний слід країни ― ідентично Екологічному сліду країни Національна циркулярність / National circularity (GC) - частка (%) вторинних матеріалів, що використовуються для задоволення внутрішніх національних потреб.
Національний екологічний дефіцит - країна імпортує біоємність, ліквідує національні екологічні активи або викидає в атмосферу відходи вуглекислого газу.
Національний розрив циркулярності /National circularity gap (NCG) - частка (%) нециркулярних вкладень в національну економіку.
Паритет купівельної спроможності (ПКС) - показник, що визначає скільки реально товарів/послуг можна купити в певній країні на один долар. План дій щодо циркулярної економіки конкурентоспроможної Європи - набір взаємопов’язаних ініціатив щодо: створення міцної та узгодженої структури товарної політики, яка зробить нормою стійкі товари, послуги та бізнес-моделі; трансформації ключових ланцюгів вартості товарів та схем споживання з метою запобігання відходам; посилення синергії між Хімічною стратегією сталого розвитку та циркулярною економікою; створення функціонуючого ринку ЄС для вторинної сировини; використання досліджень, інновацій та діджиталізації, як рушіїв циркулярного переходу; сприяння побудові безпечного та справедливого глобального простору.
Рада Європи - це міжнародна організація 47 держав-членів у європейському просторі (не є керівним органом чи структурою Європейського Союзу). Членство відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства права та гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян. Рада Європи розглядає питання, що мають важливе значення для його членів, у т. ч. питання попередження злочинності, зловживання наркотиками, охорони довкілля, біоетики та міграції. Рада Європи розробила понад 160 міжнародних договорів, угод і конвенцій, які замінили буквально десятки тисяч двосторонніх договорів між різними європейськими державами.
Рада міністрів (або Рада Європейського Союзу) - це основний орган ухвалення рішень, зібрання на рівні профільних міністрів національних урядів, наприклад, рада міністрів закордонних справ, рада міністрів економіки тощо. За своєю функцією є законодавчим органом ЄС, що разом з Європарламентом ухвалює законодавчі рішення.
Рециклінг /recycling - процес повернення відходів у виробничі цикли.
Світова продовольча система / global food system - сукупність взаємопов’язаних національних і регіональних продовольчих систем, об’єднаних міжнародною торгівлею, обміном інформації, технологіями, спрямована на досягнення глобальної продовольчої безпеки.
Соціальна складова сталого розвитку /social inclusion - це обов’язковий компонент сталого розвитку суспільства, який забезпечує свій розвиток завдяки економічному зростанню та гармонійним відносинам з навколишнім середовищем.
Соціальний вплив країни / Social Performance (SP) - оцінюється за результатами Індексу людського розвитку (Human Development Index (HDI)).
Соціальні відносини - це відносини між людьми, зазвичай неекономічного характеру (економічні відносини є предметом окремих досліджень чи аналізів), тобто відносини між членами соціуму.У широкому розумінні соціальні відносини включають будь-які міжособистісні відносини. В концепції сталого розвитку під соціальною складовою зазвичай розглядають питання соціальної захищеності членів суспільства та соціальної справедливості.
Справжній індикатор прогресу /Genuine progress indicator (GPI ) - вагомий агрегований індекс, який надає можливість не тільки оцінити реальний соціальний прогрес із урахуванням економічних і екологічних аспектів, а й прийняти ефективні рішення щодо сталого розвитку. GPI - це спроба створити альтернативу ВВП, коли враховуються екологічні та соціальні аспекти розвитку. Він включає наступні компоненти: злочинність, розпад сім'ї, зміна кількості вільного часу, побутова та волонтерська робота, залежність від іноземного капіталу, розподіл доходів, витрати на оборону, термін служби товарів тривалого користування, вичерпання ресурсів, забруднення, довгострокова шкода навколишньому середовищу.
Сталий розвиток - такий розвиток суспільства, за якого задоволення потреб теперішніх поколінь не має ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.
Стратегія сталого розвитку - це стратегія, яка передбачає стійке економічне зростання суспільства, що не шкодить довкіллю та узгоджене із соціальним розвитком суспільства.
Стратегія циркулярної економіки - планування та реалізація економічної діяльності з цілями: мінімізації видобутку ресурсів та зменшення відходів, що не підлягають переробці; звуженні, повільному використанні та закритті кругообігу матеріальних ресурсів в життєвому циклі.
Суд Європейського Союзу - судовий орган ЄС вищої інстанції, що регулює розбіжності: між країнами-членами ЄС; між країнами-членами ЄС і самим Європейським Союзом; між інститутами ЄС; між ЄС і фізичними або юридичними особами.
Циркулярна модель економіки - взаємопов’язаний набір структурних компонентів економічної діяльності в контексті кругового напрямку руху потоків ресурсів та матеріалів в процесі перетворення їх у продукти для суспільного споживання.
Цілі Європейської зеленої угоди - стратегічні орієнтири, законодавчо затверджені в Європейському Союзі, зокрема: стати кліматично нейтральними до 2050 року; захист людського життя, тварини та рослини, скорочуючи забруднення; допомога компаніям стати світовими лідерами в чистих продуктах і технологіях; допомога забезпечити справедливий і всеохоплюючий перехід до інклюзивної зеленої економіки.
Цілі Сталого Розвитку / Sustainable Development Goals - сукупність взаємопов'язаних глобальних цілей, розроблених як «план досягнення кращого та більш сталого майбутнього для всіх».