Глосарій


                                                ГЛОСАРІЙ

 

                                         А

Артефакт  це утворення,  явище або процес, що завжди виникає під час функціонування соціального фігуранта в комунікації з причин впливу на нього самих умов існування.

 

                                                       Б

Біхевіоризм (від англ. Bihaviour – «поведінка»), розквіт якого припав на двадцяті роки ХХ століття. Провідною ідеєю біхевіоризму стало переконання в тому, що поведінку людини слід розглядати як сукупність рухових, вербальних та емоційних відповідей на вплив із боку зовнішнього середовища. Біхевіористи, спираючись на результати фізіологічних досліджень російських учених В.М. Бехтерева та І. П. Павлова, стверджували, що вже під час народження Людина має невелику кількість таких схем поведінки, як ковтання, ссання, дихання тощо.

 

                                                       В

Виборні технології, сутність яких полягає в системі дій, спрямованих на пропозицію електорату майбутніх політичних послуг із боку відомого в країні політичного суб’єкта; нав’язуванні його програмних положень, обіцянок і рекламних роликів, друкованої продукції і мітингових зустрічей на виробництві; планування й організація виборної кампанії; постійне інформування громадськості про наміри, плани і дії політичного суб’єкта; контроль за діями Центральної виборчої комісії (ЦВК); організація екзитпола (власного підрахунку голосів електорату); подання судових позовів щодо оскарження попередніх результатів голосування тощо.

Види СКТ поділяють  за такими критеріями: 1) призначення; 2) спрямованість; 3) протяжність у часі; 4) засоби реалізації; 5) результативність; 6) ефективність; 7) якість.

 

                                                     З

Закон єдності інмутації і мутації: зменшення сили інмутації тягне за собою збільшення сили мутації, хоча у своєму взаємозв’язку обидві мікросистеми не змінюють структури макросистеми маніпуляції.

 

                                                   І

Іміджбілдінг (від англ. іmage – образ й англ. building – будівля), або іміджмейкінг (від англ. іmage – образ й англ. making – створення) – це соціально-комунікаційна технологія утворення позитивного чи нейтрального образу фігуранта.

 

Інмутація суспільства – це процес формування негативних установок особистості й суспільства та їхніх аксіологічних систем і моделей (сценаріїв) поведінки через усі можливі соціальні канали. Інмутація і мутація є складниками маніпуляції суспільства. Причому маніпуляцію ми розуміємо не як негативне явище, а як зміну моделей (сценаріїв) поведінки. Така зміна може бути нейтральною, позитивною і негативною. Нейтральна зміна поведінки (суто маніпуляція) тягне за собою тимчасові зміни моделей (сценаріїв) поведінки, які не викликають переструктування системи цінностей особистості або суспільства. Позитивна зміна поведінки (мутація) передбачає таке переструктування системи цінностей особистості, яке не викликає заперечень у суспільства і є корисним для самої особистості. Негативна зміна поведінки (інмутація) переструктуровує систему цінностей особистості до незадоволення з боку суспільства і, як результат, заподіює шкоду самій особистості.

 

Інмутація є системою, що формує негативні установки особистості й суспільства (а також їхніх аксіологічних систем і моделей поведінки) засобами соціальних каналів також має різні ступені міцності зв’язку між артефактами. Виокремлено якнайменше три такі ступені: регулярний, нерегулярний та удаваний зв’язки між артефактами. Інмутація як система артефактів характеризується чотирма властивостями: організації, зв'язності, цілісності і членованості.

 

Інформаційні технології (ІТ, інформаційно-комунікаційні технології, Information and Communication Technologies, ICT), за пропозицією авторів електронної енциклопедії «Вікіпедія», яставляють собою сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих із метою збирання, обробки, зберігання, поширення, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

 

К

Комунікативний акт – це «щось ціле, що являє собою єдність закономірно  розташованих частин, які перебувають у взаємному зв’язку». Остання думка підтверджує впевненість у тому, що комунікативний акт – це система.

 

Комунікативний інжиніринг передбачає створення й утримання такої картини світу, яка дозволить у потрібному руслі трансформувати світ реальний.

 

Комунікаційні технології, на думку Г.Г. Почепцова, мають характерну спільну рису, а саме: вони чинять спробу впливати на масову свідомість, що й вирізняє їх від інших варіантів міжособистісного впливу.

 

Комунікація є «суто соціальним явищем і реалізується завдяки різним видам інформації». Інформація «існує практично повсюди – як у природі, так і в соціумі». Така інформація існує без волі на те людини.

 

Кризових технологій, результатом яких є стабілізація ситуації внаслідок соціальних і природних катаклізмів.

 

                                                        М

«Маніпуляція», що традиційно вживається у значенні негативного впливу на свідомість об’єкта з метою змінення поведінки. Здійснення маніпуляції залежить від таких умов: маніпуляція повинна залишатися непомітною; той, ким маніпулюють, повинен вірити в природність і неминучість усього, що відбувається; маніпульована людина не повинна відчувати свою присутність у фальшивій дійсності. Різновиди маніпуляції виокремлюють за такими критеріями: за реципієнтом, за мішенню маніпуляції, за тривалістю, за результатом, за наслідками, за метою.

 

Масова комунікація (англ. mass communication) пропонують називати «процес передачі інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних засобів – мас-медіа (ЗМК).

 

О

Об’єктом (артефактом А) ми вважаємо будь-що, будь-які штучно утворені предмети, явища або процеси реальності, які оточують нас.

 

Р

Рекламні технології. Їхня сутність полягає в інформуванні споживачів щодо появи нових організацій і видів товарів (послуг), формуванні та підтримці іміджу організацій, товарів (послуг).

 

Релігійні технології, про які слід говорити як про систему дій, спрямованих на залучення (навернення) нових прихильників віри, популяризацію ідей певної конфесії та її релігійних догм, поширення інформації про діяльність конкретних осередків і їхні традиції, обряди, іміджеві моделі й моделі поведінки, соціально-релігійні норми та санкції.

 

Ресурсом (артефактом Б), або засобом, запасом щодо артефакту слід називати, на наш погляд, те, що дозволяє досягти поставленої мети.

 

С

Соціальними технологіями В.Я. Матвієнко називає комплекс прийомів, що забезпечують досягнення сприятливих умов життя, їхньої організованості, ефективної взаємодії, задоволення суспільного інтересу, який тією чи іншою мірою відповідає вимогам соціального часу.

 

Соціальна взаємодія – це взаємний спрямований на іншого вплив, свідомий обмін активністю, інформацією, грішми, досвідом, навичками, уміннями, цінностями тощо.

 

Соціальні дії, що пов’язані між собою причинною залежністю, за теорією Вебера М., слід називати соціальною взаємодією. Соціальна дія, орієнтована на відповідну реакцію очікування. Іншими словами, індивід або соціальна група здійснюють цілеспрямовану активність щодо іншого індивіда або соціальної групи. При цьому ініціатори активності очікують адекватну активність від співучасника взаємної активності.

 

Соціальні комунікації –  система суспільної взаємодії, яка включає визначені шляхи, способи, засоби, принципи встановлення і підтримання контактів на основі професійно-технологічної діяльності, що спрямована на розробку, провадження, організацію, удосконалення, модернізацію відносин у суспільстві, які складаються між різними соціальними інститутами, де, з одного боку, у ролі ініціаторів спілкування найчастіше виступають соціально-комунікаційні інститути, служби, а з іншого – організовані спільноти (соціум, соціальні групи) як повноправні учасники соціальної взаємодії».

Соціально-комунікаційні технології, як вважає О.М. Холод, – це система маніпулятивних дій-комплексів, спрямованих на зміну поведінки соціуму. Прикладні соціально-комунікаційні технології визначаються як такі, що мають практичний характер, відповідно до формули наукової спеціальності, у системі соціальної діяльності (у науці, політиці, освіті, культурі, а також – на виробництві).

«Спічрайтинг» пішов від поєднання двох англійських слів, а саме: «speech» – мовлення, промова та «writhe», «writhing» – писати; той, хто пише. Отже, спічрайтинг означає вміння писати публічні промови, а людина, яка пише промови, називається «спічрайтером». «Спічмейкінг» також утворений поєднанням двох слів англоамериканського походження: «speech» – мовлення, промова та «making» – створення. Як перший термін («спічрайтинг»), так і другий («спічмейкінг») перекладаються зі змістом досить близьким, що й дає підґрунтя для того, щоб вважати їх синонімами.

 

Структура соціально-комунікаційних технологій, до якої слід зарахувати такі складники: 1) запит суспільства; 2) «вакуум» виконавця;                     3) суб’єкти майбутніх соціально-комунікаційних технологій (СКТ); 4) ринок ідей; 5) конкретні ідеї; 6) задум; 7) команда фахівців, здатних реалізувати задум; 8) волонтери для виконання другорядних функцій; 9) дослідження ринку запиту; 10) планування СКТ; 11) пошук фінансування СКТ;                            12) тактичний і стратегічний розподіл ролей і фінансів; 13) реалізація плану СКТ; 14) корекція (узгодження змін, які спостерігаються в соціумі з подальшими планами реалізації СКТ); 15) подальша реалізація плану СКТ; 16) фінальне вимірювання (сканування) досягнень (прорахунків) СКТ;                      17) фінал (завершення) СКТ; 18) аналіз ефективності впливу СКТ; оплата роботи виконавців

 

Т

Теоретичні соціально-комунікаційні технології – це ті, що не мають практичного характеру і розробляються з метою вдосконалення концепцій і теорій соціально-комунікаційних технологій і комунікаційних технологій.

 

Технологію виправлення інформації, або спіндоктор (від англ. spin – кружляння й англ. doctor – доктор). Сутність згаданої технології полягає в 16 тому, щоб завдяки нехитрим корекціям інформації про певного фігуранта, події або процеси «лікувати» початок їхньої негативізації: із негативних відомостей робити позитивні, такі, які б формували імідж фігуранта на краще.

 

Технології громадянського суспільства, які тлумачимо як систему соціально-комунікаційних дій, спрямованих на планування й організацію заходів для формування сильного суспільства, що базується на неурядових організаціях і спілках, товариствах і союзах громадян у демократичній державі.

 

Технології електронних мереж. Згадані технології є системою дій, спрямованих на захоплення і привернення уваги користувачів електронних мереж.

Технологій інмутації слід зарахувати таку систему маніпулятивних дій-комплексів, яка спрямована на негативне змінення поведінки соціуму.

 

Технологія інформаційного охоплення (пропаганда) – це «неоплачувана, абсолютно добровільна форма особистого інформативного впливу на індивідів із метою донесення до них інформації про фірму, її діяльність і товари, які вона випускає».

 

Технологія інформаційного протистояння-боротьби (інформаційних війн). Сутність згаданої технології полягає в системному цілеспрямованому негативному впливі на об’єкт протистояння.

 

Технології мобільного зв’язку. Суть останніх полягає в тому, що абонента, або користувача послугами мобільних операторів, останні інформують про прогноз погоди, стан банківського рахунка, новини, розсилання на адресу абонента книжкових посилок.

 

Технологіями мутації слід вважати таку систему маніпулятивних дій-комплексів, яка спрямована на позитивне або нейтральне змінення поведінки соціуму.

 

Технологія організації дозвілля, сутність якої ми вбачаємо в системі дій, спрямованих на організацію відпочинку та вільного часу індивідів.

 

Технологія перемовин, метою якої є здійснення переважно вербальних дій, спрямованих на структурування, упровадження, навіювання, поступки, порозуміння між сторонами, які прагнуть рівних вигідних умов існування на основі вибору оптимального варіанта подальших відносин.

Технології перепису населення. Сутність таких полягає в організації системи соціальнокомунікаційних дій, спрямованих на реєстрацію і суцільну фіксацію (записування) соціально-метричних даних.

 

Технологія пільгування. Сутність останньої полягає в системі дій, спрямованих на стимулювання обмежених категорій населення як з боку економічного, так і з боку забезпечення реалізації нормальних комунікаційних намірів, прагнень, бажань.

 

Технології просування (маркетингові комунікаційні технології). Їхня сутність полягає в системі дій, спрямованих на розміщення товарів (послуг) на ринку попиту так, щоб здійснити якнайшвидший їхній продаж із максимальним прибутком.

 

Технологію реєстрації населення. Останньою називаємо таку систему соціально-комунікаційних дій, які спрямовано на впорядкування та фіксацію місця комунікативного простору, місця проживання та пересування індивіда.

 

Технологія реєстрації хворих у лікарнях. Принцип, на якому базується така технологія, той самий, що й у попередній технології, а саме – фіксація можливих змін у комунікаційному просторі кожного індивіда.

 

Технологію реєстрацій у РАГСах. Ідеться про специфічну процедуру реєстрації шлюбів, розлучень, народження дитини, реєстрації факту смерті.

 

Технологію соціальних зв’язків (паблік рилейшнз), про яку вже написано багато праць і здійснено безліч досліджень. Згадана технологія соціальних зв’язків здійснюється завдяки цілеспрямованому систематичному налагоджуванню зв’язків із громадськістю при використанні правдивої інформації, яку керівництво організації постійно пропонує народу, споживачам чи то власної продукції, чи то послуг.

 

Технологія формування іміджу (іміджбілдінг і трешімідж), сутність якої полягає в тому, щоб утворити замінники (символи) реального образу фігуранта (людини, організації, колективу, міста, країни, союзу країн тощо) за допомогою специфічних дій-комплексів, які систематично нав’язують інформацію.

 

Технологія чуток. Основною ознакою згаданої системи дій слід вважати передавання інформації майже пошепки, «від вуха до вуха» через брак достатнього її обсягу.

 

Трешімідж (від англ. trash – мотлох і англ. іmage – образ) – це соціально-комунікаційна технологія формування негативного нецікавого образу фігуранта.

 

 

 

Ф

Функції соціально-комунікаційних технологій виокремлюють за такими напрямками: 1) онтологічні (буттєві); 2) гносеологічні (пізнавальні); 3) праксеологічні (ті, що реалізуються на практиці).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все
В цій секції записів не знайдено