ГЛОСАРІЙ
ГЛОСАРІЙ
А
Авторське право (в об’єктивному значенні) – це система правових норм, які регулюють відносини, що виникають у зв’язку із створенням, використанням, охороною та захистом літературних, художніх та інших творів.
Авторське право (в суб’єктивному значенні) – це право інтелектуальної власності особи на літературний, художній чи інший твір, що охороняється законом як об’єкт авторського права.
Б
База даних (компіляція даних) – сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі – електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально й можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів. Бази (компіляції) даних є об’єктами авторського права, якщо вони за добором або упорядкуванням їхніх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності. Така охорона не розповсюджується на самі дані або інформацію і не обмежує будь-яке авторське право, яке відноситься до самих даних або інформації, що містяться в компіляції.
В
Виключна ліцензія – ліцензія, що видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.
Виключне право інтелектуальної власності – а) абсолютне майнове право на об’єкт права інтелектуальної власності, яке належить лише одній особі; б) майнове право особи, яка має щодо об’єктів інтелектуальної власності суб’єктивні права на використання цих об’єктів лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого законом.
Виконавець – актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів.
Виконання – це публічне здійснення чужого твору фізичною особою.
Винахід (корисна модель) – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.
Винахідник – людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель).
Виробник відеограми – фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього).
Виробник фонограми – фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків.
Відтворення твору – це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їхній запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер. Властивість матеріального світу – це невідома раніше об’єктивно існуюча якісна сторона об’єкта матеріального світу, що вносить докорінні зміни у рівень пізнання. Володілець (власник) патенту – особа, якій належить патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Г
Географічне зазначення походження товару – назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить з цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.
Д
Джерело права – це форма зовнішнього вираження правової норми у вигляді міжнародних договорів, нормативно-правових актів (законів, указів, наказів, постанов, розпоряджень тощо), правових звичаїв, правових прецедентів та ін.
Договір комерційної концесії – це договір, за яким одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності – це договір, за яким одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.
Договір у сфері інтелектуальної власності – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків на результати інтелектуальної, творчої діяльності.
Договори, щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності – це договори, види яких перераховано у ст. 1107 гл. 75 Цивільного кодексу України, а саме: 1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
З
Захист інтелектуальної власності – комплекс активних дій, що полягає у застосуванні державними органами та організаціями правових норм та засобів з метою припинення порушення суб’єктивних прав інтелектуальної власності, відновлення порушених прав, компенсації та відшкодування заподіяної матеріальної та (або) моральної шкоди.
Зміст суб’єктивного права інтелектуальної власності – сукупність особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності суб’єкта.
І
Ім’я автора – сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім’я автора; прізвище, ім’я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо.
Інтегральна мікросхема (IMC) – мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі та (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.
Інтелектуальна власність – це результати інтелектуальної, творчої діяльності людини у виробничій, науковій, літературній, художній та інших сферах, права на які охороняються законом. Поняття «інтелектуальна власність» використовується також для позначення сукупності виключних прав як особистого (морального), так й майнового (економічного) характеру на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Інші (нетрадиційні) об’єкти права інтелектуальної власності – селекційні досягнення (нові сорти рослин та породи тварин), компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці (у тому числі ноу-хау), наукові відкриття та раціоналізаторські пропозиції.
Інформація про управління правами – інформація, в тому числі в електронній (цифровій) формі, що ідентифікує об’єкт авторського права і (або) суміжних прав та автора чи іншу особу, яка має на цей об’єкт авторське право і (або) суміжні права, або інформація про умови використання об’єкта авторського права і (або) суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до примірника об’єкта авторського права і (або) суміжних прав або вміщений у нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома.
К
Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) – експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).
Кваліфіковане зазначення походження товару – позначається термінами «назва місця походження товару» та «географічне зазначення походження товару».
Комерційна таємниця – це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Комерційне (фірмове) найменування – це найменування юридичної чи фізичної особи, яке індивідуалізує їх як окремих суб’єктів господарювання, допомагає відрізнити їх один від одного та не дає ввести в оману споживачів щодо їхньої справжньої діяльності.
Комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату.
Контрафактний примірник твору – це примірник твору, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб’єкта авторського права, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Конфіденційна інформація – інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Користувач – а) особа, якій надано відповідний обсяг правомочностей на використання об’єкта права інтелектуальної власності; б) фізична чи юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка згідно з договором комерційної концесії отримує комплекс належних правоволодільцеві прав на використання об’єктів інтелектуальної власності, ділову репутацію, комерційний досвід, зобов’язується дотримуватися умов їхнього використання та сплатити за це обумовлену договором винагороду.
Л
Літературні твори – результати інтелектуальної, творчої діяльності автора белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру, що виражаються в усній чи письмові формі.
Ліцензіар – фізична чи юридична особа, яка володіє виключними майновими правами інтелектуальної власності на використання результату інтелектуальної, творчої діяльності та передає його іншій особі (ліцензіату) у формі виключного чи невиключного права інтелектуальної власності на підставі ліцензії чи ліцензійного договору. Ліцензіат – фізична чи юридична особа, яка отримала виключне або невиключне право інтелектуальної власності на використання результату інтелектуальної, творчої діяльності на підставі ліцензії чи ліцензійного договору.
Ліцензійний договір – це договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог закону.
Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності – це письмове повноваження, яке надає ліцензіар ліцензіату на право використання об’єкта права інтелектуальної власності в певній обмеженій сфері.
М
Мала архітектурна форма – це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Міжнародні джерела права інтелектуальної власності – міжнародні договори, угоди, конвенції тощо, які регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності та згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. До міжнародних джерел права інтелектуальної власності належать: Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р.; Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів від 9 вересня 1886 р.; Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1981 р.; Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 р.; Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р.; Міжнародна (римська) конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р.; та інші.
Моральна шкода – немайнова шкода, яка полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Н
Назва місця походження товару – назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для цього географічного місця людським фактором.
Наукове відкриття – це встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
Невиключна ліцензія – ліцензія, яка не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.
Ноу-хау – це технічна, організаційна або комерційна інформація, отримана завдяки досвіду та випробуванням технології та її складових, яка: не є загальновідомою чи легкодоступною на день укладення договору про трансфер технологій; є істотною, тобто важливою та корисною для виробництва продукції, технологічного процесу та/або надання послуг; є визначеною, тобто описаною достатньо вичерпно, щоб можливо було перевірити її відповідність критеріям незагальновідомості та істотності.
О
Об’єкти авторського права – це виражені у будь-якій об’єктивній формі й втілені будь-яким способом літературні, художні та інші твори, які є результатами творчої діяльності автора та охороняються законом не залежно від факту їхнього оприлюднення чи державної реєстрації, ступеня завершеності, призначення, цінності, жанру, обсягу чи мети.
Об’єкти патентного права – це результати науково-технічної творчості чи художнього конструювання, що відповідають вимогам чинного законодавства та умовам патентоздатності (патентоспроможності), зареєстровані у державному реєстрі як винаходи, корисні моделі чи промислові зразки, права на які засвідчуються патентом та охороняються законом.
Об’єктивна форма – це така форма вираження твору, яка є доступною для людського сприйняття. Зокрема, об’єктивна форма може бути письмовою, усною (публічне виконання), електронною, об’ємно-просторовою (скульптура), а також у вигляді звуко- чи відеозапису.
Обмеженням майнових прав автора – встановлені законом випадки вільного та безоплатного використання твору будь-якою особою без згоди автора чи інших суб’єктів авторського права.
Одинична ліцензія – ліцензія, що видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об’єкта у зазначеній сфері.
Опублікування (випуск в світ) твору – твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації. Твір не може бути опублікований, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, здоров’ю та моральності населення. Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України та іншим законом. У разі смерті автора його правонаступники мають право на опублікування твору, якщо це не суперечить волі автора.
Організація мовлення – організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення; організація ефірного мовлення – телерадіоорганізація, яка здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гаммапроменів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників); організація кабельного мовлення – телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так й виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою певного виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду).
Охорона інтелектуальної власності – комплекс пасивних дій, який полягає у встановленні правових норм, інститутів та засобів для запобігання порушення суб’єктивних прав інтелектуальної власності.
П
Патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) – охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).
Патентне право (в об’єктивному значенні) – це система правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку із створенням, використанням, охороною і захистом винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
Патентне право (в суб’єктивному значенні) – це право інтелектуальної власності особи на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, що охороняється законом.
Паушальний платіж – заздалегідь обумовлена сума, яка є початковим платежем за ліцензійну угоду. Сума спрямовується на покриття витрат на ліцензування і частково – витрат на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт щодо об’єктів, які стають предметом ліцензійних угод. Цей платіж може бути єдиним видом платежу за надану ліцензію і може виплачуватись частинами.
Первинний суб’єкт права інтелектуальної власності – особа, якій належить право на об’єкт права інтелектуальної власності внаслідок його створення (творець) або первинної реєстрації, визнання чи використання. Первинними суб’єктами зокрема є: автор твору, промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослини чи породи тварини тощо; винахідник (творець винаходу чи корисної моделі); виконавець, виробник фонограми, відеограми, організації мовлення; та ін.
Передача – це змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.
Похідний твір – це твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдання шкоди його охороні. Не належать до похідних аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншою мовою інших аудіовізуальних творів. Похідні суб’єкти права інтелектуальної власності – фізичні та юридичні особи, які на підставі закону, договору чи іншого правочину, набули майнові права інтелектуальної власності на результат інтелектуальної, творчої діяльності.
Право інтелектуальної власності (в об’єктивному значенні) – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення, використання, охорони та захисту результатів інтелектуальної, творчої діяльності.
Право інтелектуальної власності (в суб’єктивному значенні) – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.
Право на авторство – право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках, та за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо.
Право на анонімність – право забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом.
Право на недоторканість твору – це право автора вимагати збереження цілісності твору та протидіяти: будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору; супроводженню твору без згоди автора ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо; будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
Право особливого роду (sui generis) – спеціальний порядок для охорони баз даних, які не визнано оригінальними. Відповідно з цим порядком, виробник бази даних має право забороняти витяг із запам’ятовуючого пристрою і (або) повторне використання всіх або істотної частини змісту бази, оцінюваної з якісної чи кількісної точки зору, коли придбання, перевірка або подання даного змісту свідчать про істотне з якісної або кількісної точки зору інвестування. У країнах ЄС це право діє протягом 15-років з 1 січня року, наступного за датою завершення створення (заповнення) бази даних.
Право слідування – невідчужуване право автора на одержання грошової суми від кожного наступного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору.
Правоволоділець – а) фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами інтелектуальної власності на результат інтелектуальної, творчої діяльності; б) фізична чи юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка згідно з договором комерційної концесії та за узгоджену плату передає іншій особі (користувачеві) комплекс належних їй прав на використання об’єктів інтелектуальної власності, ділову репутацію, комерційний досвід.
Правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє дрібні побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невелику вартість.
Принцип «виставкового пріоритету» – встановлює пріоритет на промислові зразки, що демонструвались на офіційних міжнародних виставках, організованих на території однієї з держав-учасниць Паризької конвенції про охорону промислової власності.
Принцип «конвенційного пріоритету» – будь-який заявник, що подав заявку на винахід, корисну модель чи промисловий зразок в одній країні, може протягом певного терміну подати заявку в інших державах-учасницях Паризької конвенції про охорону промислової власності зі збереженням пріоритету першої заявки. Для патентів на винаходи і корисні моделі він становить 12 місяців, на промислові зразки 6 місяців. Пріоритет означає, що наступні заявки будуть розглядатися як подані на дату першої заявки; Принцип «національного режиму» – кожна держава-учасниця Паризької конвенції про охорону промислової власності зобов’язана надавати громадянам інших держав-учасниць такі ж права на охорону об’єктів промислової власності як й своїм громадянам. Іноземні громадяни зобов’язані вести свої справи через національних патентних повірених.
Пріоритет – першість у поданні заявки на патент.
Програма – поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення.
Промислова власність – винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження товару, а також припинення недобросовісної конкуренції.
Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.
Просте зазначення походження товару – будь-яке словесне чи зображувальне позначення, яке прямо або опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.
Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом України «Про доступ до публічної інформації». Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Публічне виконання – подання за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так й за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих цієї сім’ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один й той самий час або в різних місцях і в різний час.
Р
Раціоналізаторська пропозиція – визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.
Роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме: на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
С
Секретний винахід (секретна корисна модель) – це винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці.
Службовий винахід (корисна модель) – це винахід (корисна модель), створений працівником: у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.
Службовий промисловий зразок – це промисловий зразок створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше.
Службові обов’язки – зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення об’єкта права інтелектуальної власності.
Співавтори – особи, спільною творчою працею яких створено твір.
Співавторство – це правовий наслідок створення літературного, художнього чи іншого твору узгодженою творчою співпрацею двох або більше фізичних осіб.
Суб’єкти авторського права – це особи, які володіють суб’єктивними авторськими правами на літературний, художній чи інший твір.
Суб’єкти права інтелектуальної власності – фізичні та юридичні особи, а також держава, яким належать суб’єктивні права інтелектуальної власності.
Суміжні права – права виконавців на їхні виконання; права виробників фонограм і відеограм на їхні фонограми і відеограми; права організацій мовлення на їхні радіо- і телевізійні програми та передачі.
Т
Таємна інформація – це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Творець (автор чи винахідник) – це фізична особа (людина), яка в результаті своєї інтелектуальної, творчої діяльності створила інтелектуальний продукт і внаслідок цього має на нього суб’єктивні права інтелектуальної власності.
Топографія інтегральної мікросхеми (IMC) – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними.
Торговельна марка – будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
У
Умови патентоздатності (патентоспроможності) – це визначені законом умови, відповідаючи яким винахід, корисна модель чи промисловий зразок вважаються придатними для набуття права інтелектуальної власності на них.
Ф
Фонограма — звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору.
Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) – експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями) і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам.
Формула винаходу – словесне та описове відображенням технічної сутності винаходу, за допомогою якого фахівці мають змогу одержати у короткій формі інформацію про технічне рішення задачі у певній галузі із вказівкою засобів і результату, тобто мети рішення, яка може бути досягнута при використанні винаходу.
Х
Художні твори – результати інтелектуальної, творчої діяльності автора, які виражаються у формі зображення чи об’ємнопросторовій формі.
Я
Явище матеріального світу – це невідома раніше об’єктивно існуюча форма прояву сутності об’єкта матеріального світу (природи), що вносить докорінні зміни.